Про церкву



 Історія п`ятидесятницького руху Західної України і помісної Церкви «Свідоцтво Христа».

   На початку ХХ століття Західна Україна входила до складу Польщі. В ті часи багато людей виїжджали за кордон на заробітки, щоб покращити свій матеріальний стан. Не був вийнятком і чоловік на ім`я Трохим Підгірний з с. Биківці, Шумського району, Тернопільської обл. Він вирішив теж поїхати на заробітки в Америку.
  Трохим мав дуже гарний голос, яким зворушував серця людей.  Там в Америці, його запросили на богослужіння де він покаявся, прийняв водне хрещення і Духа Святого з ознакою говоріння іншими мовами. Місцева громада хотіла бачити Трохима керівником хору і відправила його на навчання. Після навчання, брат Трохим служив в цій помісній Церкві. На одному із богослужінь до нього було пророцтво, що йому потрібно повертатися на батьківщину, щоб там проповідувати Боже Слово і утворювати нові церкви.
   На початку двадцятих років ХХ століття Підгірний Трохим повернувся на батьківщину. Брати з церкви потурбувались, щоб він  працював у підприємця з Німеччини Зінгера, який також був євангельським християнином. Будучи представником фірми і продаючи швейні машинки, Трохим мав можливість проповідувати Євангелію по цілій території Західної України, утворюючи церкви де молилися на інших мовах і пророкували. На той час з сторони влади не було ніяких утисків, тому Слово Боже звіщалося і збільшувалась кількість помісних церков.
   Після закінчення війни усіх пасторів зібрали в НКВД і розповіли який порядок повинен бути в церкві, як повинно проходити богослужіння, як потрібно звітувати перед владою і т.п. Частина пасторів під тиском влади згодилась на ці умови, а інші де молилися на інших мовах і де діяли дари Духа Святого пішли в підпілля.
  В одній із таких громад і почалася наша церква «Свідоцтво Христа» де пастором був поставлений Кучер Степан. Під його керівництвом церква проводила богослужіння на території Тернопільської області. Служіння проводилися у будинках чи квартирах братів і сестер підпільно.  Після розпаду Радянського союзу репресовані віруючі мали можливість виїхати за кордон. У тому числі виїхав Кучер Степан із своєю сім’єю і частиною церкви який, в свій час, за проповідь Божого Слова був 10 років ув’язненим.  Інша частина продовжувала служіння і в 1994 році 31 жовтня була зареєстрована органами влади, як церква «Свідоцтво Христа».












  





Перший пастор церкви "Свідоцтво Христа",  Кучер Степан















  Зібрання по домах, 1988 рік.



















Група прславлення Церкви "Свідоцтво Христа" , 1997р.



















Новорічне зібрання, 1997р.




  Помісна Християнська Церква "Свідоцтво Христа" заснована 31 жовтня 1994 року, зареєстрована Тернопільською Радою Народних депутатів (Свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної організації №6) і входить до Союзу Вільних церков Християн Євангельської віри України (Канцелярія: а/с 83, м. Київ, 04128. Тел. (044) 452-41-100).

  Загальне Богослужіння церкви "Свідоцтво Христа" відбувається у неділю о 10.00 за адресою: м.Тернопіль, проспект Злуки, 45 (Тернопільський центр дозвілля ім. О. Довженка)